Розповіді очевидців про розстріл у «Крокус Сіті Холл»

Розповіді очевидців про розстріл у «Крокус Сіті Холл»

Розповіді очевидців про розстріл у «Крокус Сіті Холл»

Увечері в п'ятницю в «Крокус Сіті Холл» увірвалися невідомі та відкрили вогонь із автоматів. Це один із найбільших концертних майданчиків у Москві — він може прийняти до 6200 осіб. У залі ввечері були тисячі людей — вони прийшли на концерт гурту «Пікнік», усі квитки розкупили. За офіційними даними, внаслідок атаки загинули щонайменше 60 людей, ще 146 постраждали. Бі-бі-сі вдалося поговорити з тими, хто став очевидцями стрілянини та зміг вибратися із зали.

"Крокус" атакували за кілька хвилин до початку концерту, близько 8 вечора. Більшість глядачів уже зібралися у залі. Софіко Квірікашвілі з Москви прийшла на концерт разом із чоловіком: «Ми сиділи в шостому ряду віп-партера. Грала якась музика, на екранах крутили афіші найближчих концертів. Пролунав другий дзвінок, зала була заповнена більше ніж наполовину», - розповіла вона Бі-бі-сі.

«Ми були на балконі, нагорі. До початку концерту залишалося хвилин 10, вже було зібрано багато людей, 70% зали було зібрано», - розповів фотограф Дейв Прімов, який теж був у залі, коли там почалася стрілянина.

Єва — одна з очевидиць атаки на «Крокус-сіті хол», помічниця танцювальної групи, учасники якої мали вийти на сцену о 8-й вечора за московським часом. «Ми за 5 хвилин до виходу почали готуватися з хлопцями за лаштунки йти. Я була у гримерці за лаштунками», - розповіла вона Бі-бі-сі.

Люди, які вже були у залі та не бачили, як у фойє зайшли невідомі та відкрили вогонь, спочатку не зрозуміли, що відбувається.

«Ми не розуміли, що це постріли – я подумала, що це якісь феєрверки. Якийсь нескінченний залп, може, якісь хлопавки? Я обернулася один раз до зали, вдруге. І втретє я зрозуміла, що вся зала починає розбігатися в різні боки», — згадує Софіко Квірікашвілі.

«Ми почули, як мені здалося, звуки салюту. І мій товариш, який зі мною був на концерті, теж каже: „Салюти, чи що?“ І після цього ми побачили, як нижньою частиною зали, ближче до сцени, люди йдуть натовпом, як паровозиком. Я не зрозумів, що це», - каже Дейв Прівов.

«Як людина, яка працює в кіно, я не злякалася пострілів. Я спершу не зрозуміла нічого, — каже Єва. — Ми були в гримерці, повз нас промайнув натовп. Ми почули шум, біганину в коридорі, схопили куртки і побігли з натовпом на вулицю».

Софіко з чоловіком сиділи у партері та рятувалися із зали через сцену. «Мій чоловік підсадив мене першу і сказав: „Біжи, я тебе наздожену“. Ми не бігли, ми спокійно просто вийшли спочатку за сцену, а потім через службовий вхід надвір. У натовпі хтось закричав, що маніяк стріляє». За її словами, охоронці «Крокуса» по рації передавали: «Біжіть у бік сцени». «Разом з нами побігло дуже багато людей, але це був натовп, який ще не піддався паніці. Я дочекалася чоловіка в коридорі [за сценою], ми вибігли надвір і добігли до машини», - розповіла вона.

Єва також каже, що охорона швидко відкрила всі виходи. «Охорона професійно спрямовувала всіх і говорили не панікувати. Мене просто винесло з натовпом», — згадує вона. Натовп, за її словами, тікав із концертного залу через торговий центр, що примикає до нього.

Ті, хто сидів вище і не встиг швидко втекти через партер і сцену, йшли іншим шляхом. «Звуки „салюту“ стали ще голоснішими і ближчими, почалася паніка величезна в залі, люди почали розбігатися в різні боки, але стикалися один з одним, евакуації ніякої не було», — каже Дейв Привов.

У цей момент стрілянина розпочалася вже у концертному залі, у лівій частині сцени, а Дейв Прівов побачив нападників – вони зайшли до зали. Фотограф із другом були на балконі, далеко від сцени. «Вони були чи в коричневому одязі, чи в коричневих жилетах, — описує Привов. — Були саме автоматні черги по натовпу людей, і вони йшли від входу до зали партером у бік сцени, заганяючи людей у ​​центр зали. Я побачив лінію вогню, яка йшла по людях».

«Всі почали лягати [на підлогу], ми почали в проході лягати один на одного, ми почали координувати натовп, щоб просувалися вперед. При цьому ми розуміли, що з автоматами можуть зайти з будь-яких дверей і намагалися рухатися до найближчого виходу нагору. Повільно, один за одним, повзком, уперед, нагору ми виповзли [із залу]. І почали вибиратися [з „Крокус Сіті Холла“]», - розповів фотограф.

Дейв каже, що натовп намагався йти далі від звуків пострілів: «Побігли в технічну частину „Крокуса“, ​​у бік балконів. І впиралися просто в різні зачинені двері, люди панікують, хтось плаче, хтось дзвонить рідним, хтось чекає на ліфт, який не працював. Загалом ми опинилися у великому темному приміщенні». Звідти люди знайшли вихід на технічні сходи, але двері, що ведуть до них, були зачинені. Рятувальникам вдалося її виламати, так вони вийшли на вулицю. Шлях зайняв близько 25 хвилин.

Хоча деякі очевидці говорять про професійну роботу охоронців, які швидко відчинили їм усі двері для евакуації, іншим пощастило менше. «Пробігаючи повз парадну частину „Крокуса“, ​​я бачив, як люди бігали і стукали по вікнах, не знаючи, як вийти, тому що всі інші двері були зачинені», — розповів Дейв Прівов.

Коли він вибрався із зали, «Крокус» уже горів. «Ми виходили — пожежа вже починалася, ми відчували запах диму та горілого».

Софіко з чоловіком вибігли надвір і добігли до машини трохи раніше. «Ми не розуміли на той момент, що хтось десь стріляє і що їх багато. Ми швидко поїхали і лише на Мальовничому мосту побачили перші новини, я зателефонувала мамі».

Єва з колегами з торговельного центру перейшли через Павшинський міст у бік Мальовничої набережної. «Коли я вже була за мостом, спалахнула будівля. Ті, хто прийшов за міст пізніше, говорили про вибух, але я не знаю [що саме спричинило пожежу]», — додала вона.

Пожежу в концертному залі МНС вдалося локалізувати лише до першої години ночі по Москві. "Я живу за кілометр від "Крокуса", вертольоти безперервно літають від нього до Москви-ріки, набирають воду і летять назад, гасять пожежу", - розповіла Бі-бі-сі місцева мешканка Катерина.

«Відчуття ніби я в якомусь бойовику, за вікном просто незмовна низка сирен, вертольотів, що пролітають, і іноді вибухів», — каже Олексій (ім'я змінено), його будинок навпроти «Крокуса», через МКАД. Увечері, коли у залі почалася стрілянина, він йшов додому з тренування. «Мені почали дзвонити друзі та колеги по роботі, щоб дізнатися, що зі мною. Поки йшов, чув звуки вибухів, але сприймав це як пожежу», — розповів він Бі-бі-сі. Близько опівночі він бачив з вікна гелікоптери, які по колу скидали воду на дах «Крокуса», що горів. «Мої друзі були там. Ось їхнє повідомлення: „Ми з дружиною врятувалися, сьогодні новий д.н.“», — додав Олексій.

Мешканка Москви Катерина (ім'я змінено на її прохання) прийшла на концерт із дочкою 11 років, сестрою та подругою з дитиною. До початку атаки вони стояли перед входом до зали та купували морозиво у кафе.

Вона розповідає, що спочатку почула якісь хлопки, «наче падає щось важке», а потім їм назустріч побіг натовп.

«Ми були біля стійки, пролунав крик: «Лягайте на підлогу», — розповідає вона. — Ми кинулися до дітей, лягли й почали будувати барикади зі столиків та стільців, до нас прибігли кілька поранених». Катерина розповідає, що їхня група перевернула столи і лежала на підлозі.

"Лежали мовчки і слухали стрілянину", - каже вона. Чоловік поруч із ними перев'язував жінці рану. Потім ті, хто стріляли або зайшли до зали, або пішли в інший бік. Катерина та її супутники кинулися тікати, їх вивели надвір.

www.bbc.com

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів