Данило Лавренов: Зроблено перший крок на шляху до захисту інтересів громад зони спостереження ЮУАЕС

У будівлі інженерно-технічного центру Южно-Української АЕС, колишньому штабі, у різні часи було ухвалено чимало угод та відбулося багато визначних подій. 11 липня тут було підписано документ, значущість якого важко переоцінити. Про щось подібне довго і багато говорили, проте лише у липні 2019 року ідеї та бажання лягли на папір і перейшли в конкретні дії. Цей документ - декларація про наміри щодо співробітництва в рамках створення Асоціації громад зони спостереження Южно-Української АЕС. Її підписали 8 представників громад зони спостереження, які були присутні на зустрічі, що відбулася на майданчику атомної станції, та генеральний директор ВП ЮУАЕС Володимир Лісніченко.

Це лише початок, належить розробити статут, зареєструвати організацію, обрати керівні органи, пройти усі формальні процедури, проте перший крок уже зроблено.

Ідея створення Асоціації належить директору департаменту комунікації НАЕК «Енергоатом», виконавчому директору Громадської організації «Українське ядерне товариство» (ГО «УкрЯТ»), кандидату в народні депутати за 131 виборчим округом Данилі Лавренову. За родом діяльності він опікується проблемами зон спостереження ядерних об’єктів і пошуком шляхів їх вирішення. Глибоко та ретельно вивчав зарубіжний досвід у цій царині. Зробив висновок, що без об’єднання зусиль енергокомпанії, що виробляє кожен другий кіловат у країні, та громад територій присутності АЕС, бути почутими шансів немає.

Відповідно до змін у законодавстві про благодійну діяльність з 2013 року атомні станції не можуть надавати допомогу будь-кому, крім своїх працівників, і вкладати кошти у будь-які об’єкти, крім тих, що перебувають на їх балансі. Тож мають максимально використовуватись можливості покращення життя в регіонах розташування, які передбачені діючим законодавством.

Як відомо, з 2010 року, згідно зі змінами, внесеними до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», 1% від вартості реалізованої товарної продукції ЮУАЕС відраховує до державного бюджету. Ці кошти повертаються на місця у вигляді державної субвенції на компенсацію ризику населення зони спостереження. Розподіл коштів, відповідно до діючого законодавства, здійснюється з урахуванням кількості населення, яке проживає в зонах спостереження, та пропорційно до обсягів товарної продукції АЕС, розташованої на даній території. При цьому до спеціальних фондів обласних бюджетів надходить 30%, районних бюджетів і бюджетів міст обласного підпорядкування зон спостереження – 55%, бюджетів монофункціональних міст-супутників ядерних установок - 15% від загального обсягу перерахувань. У Миколаївській області субвенцію отримують п'ять районів: Арбузинський, Братський, Вознесенський, Доманівський, Первомайський і два міста - Вознесенськ і Южноукраїнськ. Детальний розподіл коштів щороку встановлюється окремою постановою Кабінету Міністрів, який вносить зміни до порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим. Проте кошти повертаються не в повному обсязі, зокрема, цього року Енергоатом перерахує 551 млн грн, а зони спостереження, згідно з відповідною постановою, отримають лише 137,5 млн. За підрахунками Данила Лавренова, з 2013 року держава заборгувала мешканцям зон спостереження всіх АЕС майже 1 млрд грн. 

Крім цього, в Законі України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не врахований процес децентралізації, який набирає обертів. Об’єднаних територіальних громад створюється все більше, механізму виділення їм коштів субвенції наразі немає, адже в законі йдеться лише про міста та райони.

За словами Данила Лавренова, в компанії про цю проблему знають, були відповідні звернення, та вони залишилися поза увагою. Тим часом на місцях, через зазначені проблеми не встигають освоїти й ті кошти, що надходять. Частина повертається до державного бюджету.

Свого часу депутат Миколаївської обласної ради генеральний директор ВП ЮУАЕС Володимир Лісніченко виступив з ініціативою щодо збільшення відрахувань з 1% від вартості реалізованої АЕС товарної продукції до 2%. Ініціативу було підтримано Миколаївською обласною радою, проте відповідні звернення до Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради залишилися без реагування. Вживати заходів щодо втілення цієї та інших ініціатив – завдання Асоціації голів зони спостереження. Серед пропозицій Данила Лавренова також надання спеціального статусу містам-супутникам АЕС, адже сьогодні їх монофункціональність накладає певні обмеження для розвитку.

Серед пропозицій, які могла б просувати Асоціація, внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» та збільшення пільги для населення зони спостереження на оплату вартості електроенергії. Сьогодні це знижка в 30%. Данило Лавренов пропонує добиватися її збільшення до 40%. У подальшому, на думку Данила Лавренова, можна працювати над зниженням вартості електрики для промислових підприємств зони спостереження. Це дозволило б створити сприятливий інвестиційний клімат у регіоні розташування АЕС.

«Планів чимало, проте без реальних важелів впливу реалізувати їх неможливо. Чи не найголовніша проблема енергокомпанії та територій розташування ядерних установок – повна відсутність ядерного лобі у Верховній Раді. Хоч атомні станції досі мають репутацію благополучних підприємств, проблем у них хоч греблю гати. Атомна енергокомпанія роками потерпала від дискримінаційної тарифної політики НКРЕКП. Дефіцит фінансування примушував її брати кредити як на забезпечення поточної діяльності, так і на вирішення перспективних завдань з підвищення безпеки. Робота в умовах нового ринку електроенергії з 1 липня не зняла з компанії всіх дискримінаційних обмежень, адже 90 відсотків електрики компанія має продавати за фіксованою ціною, яка не покриває навіть мінімальні потреби. Проте за рахунок продажу 10 відсотків продукції на вільному ринку середня вартість атомного кіловата дещо збільшилася. Це звичайно вселяє певний оптимізм, проте проблем накопичилося так багато, що й з таким тарифом їх не вирішити. Атомники занадто незалежні та самодостатні, саме тому в нас так багато конкурентів та замало друзів у парламенті та органах центральної влади», - з жалем констатує Данило Лавренов.

Енергетика представлена в парламенті ніби–то непогано, проте лише та її частина, що стосується теплової, нафтової та вугільної галузей. Очільник первинної профспілкової організації ДП «НАЕК «Енергоатом» Олексій Лич зазначає, що закони, вкрай необхідні для існування та розвитку стратегічної атомної галузі, приймалися лише за часів, коли в парламенті були її представники. Що ж до останнього скликання Верховної Ради, то варто пригадати історію з ухваленням Закону 3131. Він був необхідний на все про все, щоб реалізувати працівникам компанії квартири в зведених новобудовах. Та його прийняття чекали понад 3 роки, хоча на голосування він виносився 23 рази.

Фактично людей, які розуміють наслідки гальмування у вирішенні проблем атомної енергетики та регіонів присутності АЕС, одиниці. Вибори до Верховної Ради – реальний шанс змінити ситуацію. Саме тому Данило Лавренов, кандидат політичних наук, темою дисертаційного дослідження якого стосувалися особливості лобізму в сучасній Україні, вирішив балотуватися у народні депутати за 131 мажоритарним округом. До нього входить частина населених пунктів зони спостереження. Наразі Данило Лавренов ретельно вивчає проблеми населення округу та пропонує важелі їх вирішення. Попри нетехнічну освіту вважає себе потомственим атомником, адже служінню цій галузі присвятили себе його дід та батько.  Тож про специфіку ядерної енергетики та її проблеми знає з пелюшок. Вирішенням проблем регіонів розташування АЕС займався за родом діяльності протягом 5 років роботи в Державному підприємстві «НАЕК «Енергоатом».

«Якщо до Миколаївщини приєднаються території, де розташовані інші АЕС України, може бути створено міцну та дієву організацію, що захищатиме інтереси громад регіонів присутності АЕС. Такі приклади є в інших країнах світу з розвиненою атомною енергетикою», - підкреслив Данило Лавренов.

Учасники зустрічі з головами об’єднаних територіальних громад зони спостереження ЮУАЕС 11 липня обрали голову та співголову робочої групи зі створення Асоціації – це заступник голови Костянтинівської селищної ради Ігор Латій і голова Арбузинської селищної ОТГ Євген Травянко. Останній зазначає: «Звичайно ж без свого представника у Верховній Раді годі й чекати, що про наші проблеми нарешті почують. Ефективно ж працювати в парламенті зможе лише людина, яка поєднує знання політичних процесів з розумінням специфіки атомної енергетики».

Катерина Бубновська