П'ять сценаріїв введення французьких військ в Україну

Ми зобов'язані готуватися до будь-яких сценаріїв", - в черговий раз заявив Еммануель Макрон 16 березня в інтерв'ю французькій газеті Le Parisien. Раніше, 26 лютого, він уже говорив, що "нічого не можна виключати".

Українці, безумовно, зазнають втрат. Авдіївку, яку вони зміцнювали з 2014 року, здали, американська допомога затримується, а боєприпаси ось-ось закінчаться.

"Виживання України перебуває під загрозою, а безпека США наражається на ризик. Їм не можна втрачати ні дня, так само, як і нам", - заявив міністр оборони США Ллойд Остін після закінчення зустрічі НАТО 19 лютого.

Дональд Трамп, кандидат на американських президентських виборах, просить своїх прихильників заблокувати пакет допомоги Києву у розмірі 60 мільярдів доларів, який у свою чергу відстоює його суперник, Джо Байден. А в Європі Еммануель Макрон викликав невдоволення союзників, коли відкрито заявив про можливість відправлення західних військ в Україну.

"Наразі консенсусу щодо відправки військ немає. Але в цьому питанні в майбутньому нічого не слід виключати", - заявив він 26 лютого.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц відреагував на цю ідею таким чином: "НАТО не є і не стане стороною конфлікту. Так і буде надалі... Це також означає: жодної участі Німеччини! І можу прямо сказати: як федеральний канцлер я не відправлятиму військовослужбовців бундесверу в Україну !"

Представник Ради національної безпеки Білого дому Едрієнн Вотсон заявила, що президент США Джо Байден раніше ясно дав зрозуміти, що Сполучені Штати не відправлятимуть американських військовослужбовців для участі в боях на території України. Те саме стосується британців та італійців.

Однак президент Франції непохитний. "Багато країн Європи, аж ніяк не малі, повністю підтримують лінію Франції, - заявив він 16 березня в інтерв'ю газеті Le Parisien. - Ми зобов'язані готуватися до будь-яких сценаріїв. Було б помилкою цього не робити. Я переконаний, що за будь-якого з цих сценаріїв кожен взяв би на себе відповідальність, виходячи з обраної ним моделі.

Конфлікт в Україні Ситуація на фронті

Для того, щоб ввести французькі війська на територію іншої країни, президент Республіки як Верховний головнокомандувач повинен віддати відповідний наказ і поінформувати про це парламент не пізніше ніж через три дні після початку інтервенції. Стаття 35 конституції, переглянутої за Ніколя Саркозі в 2008 році, говорить: "Якщо тривалість військового втручання перевищує чотири місяці, Уряд запитує у Парламенту дозвіл на його продовження. Воно може попросити Національні збори винести остаточне рішення. засідає, він виносить своє рішення після відкриття чергової сесії. Юридичне обґрунтування для введення військ у Еммануеля Макрона начебто є, але потрібна згода населення.

"Ентузіазм не є обов'язковим, але, принаймні, певна частка згоди точно потрібна", - зазначає генерал запасу Мішель Яковлефф, у минулому високопоставлений офіцер НАТО. Згідно з опитуванням інституту громадської думки CSA, 76% французів виступають проти відправки солдатів в Україну.

"Виникає три питання. По-перше, що скаже президент, коли він побачить величезну кількість трун? Неважко уявити, як це відіб'ється на його авторитеті і на думці французів... По-друге, якщо раптом по нашим солдатам завдадуть удару, чи будемо ми атакувати у відповідь? Нарешті, невідомо, чи дозволять Сполучені Штати йти в бій поодинці!"- зазначило одне джерело з Міністерства оборони.

Якщо французька військова присутність і матиме місце, то вона може набути кількох форм, і всі вони викличуть певні наслідки. Однак інтервенція буде обмеженою. За словами начальника штабу Сухопутних військ Франції генерала П'єра Шилля, упродовж тридцяти днів Париж може направити в Україну 20 тисяч солдатів.

Сценарії, які ми наводимо нижче, є вигаданими, але по-різному реальними. Вони ґрунтуються на прецедентах або на повідомленнях представників низки міністерств.

Перший сценарій: Франція створює в Україні військові заводи

На території України Франція створить військові заводи як для виробництва, так і для оперативного обслуговування. Британська оборонна компанія BAE Systems підписала контракт на виробництво стрілецької зброї, а німецька Rheinmetall планує збудувати завод з ремонту танків.

"Французькі компанії збираються встановити партнерські відносини з українськими підприємствами, щоб виробляти запчастини в Україні, а в майбутньому можливо і боєприпаси", - пояснив міністр Збройних сил Франції Себастьян Лекорню в ефірі каналу RMC 8 березня.

Французька армія справді має можливості для підтримки своєї техніки у робочому стані. Однак, як у випадку з BAE Systems та Rheinmetall, за будівництво заводів, швидше за все, відповідатимуть не військові.

"У мене великі сумніви щодо такого проекту. Страхові внески будуть настільки високі, що зроблять його малоймовірним, - поділився думкою генерал запасу Франсуа Шовансі, консультант з геополітики з докторським ступенем у галузі інформаційних та комунікаційних наук.

Ці заводи, які виготовлятимуть обладнання з високою доданою вартістю, стануть головною мішенню для російської армії.

"У будь-якому випадку, для того, щоб проект приніс результат, потрібно кілька місяців", - підкреслило одне військове джерело. Тому заводи в сусідній [з Україною] натовській країні можуть бути ефективнішими. Та й з політичного погляду такий крок буде менш ризикованим.

Другий сценарій: військові займаються знешкодженням мін, готують фахівців, застосовують певну техніку

"Хіба немає способів забезпечити військову присутність Франції і при цьому не стати співучасником бойових дій? Я маю на увазі розмінування та навчання українських солдатів на їхній власній території", - додав Себастьян Лекорню в інтерв'ю RMC 8 березня. Українські солдати вже проходять підготовку у Франції та Польщі під керівництвом французької армії. Однак вони можуть вчитися у себе.

"Технічно це можливо, але ми маємо запитати себе, чи прискорить ця підготовка виснаження російських військ", - міркує джерело з міністерства оборони.

Оперативна військова допомога – спеціалізація французької армії, яка навчає солдатів країн-партнерів, зокрема, в Африці.

"Будь-яка держава може навчати солдатів своїх союзників і навіть командувати офіцерів до свого штабу. Франція меншою мірою залучена до цього сценарію. Однак, якщо солдатів буде вбито, владі доведеться якось виправдовувати жертви і втрати", - зазначив генерал Шовансі. При розмінуванні виникають самі питання. Франція може надіслати саперів, але їй доведеться виправдовуватися перед громадськістю за понесені втрати".

Що стосується операторів, "якщо обладнання, яке ми поставляємо, потребує технічного обслуговування, то, швидше за все, інструктори вже на місці", — додав французький генерал.

"Те, що роблять британці і французи в плані цілевказівки та підтримки цільовказівки [своїх ракет], не може бути зроблено у випадку Німеччини. На мій погляд, було б невиправдано, якби ми брали участь у наведенні на мету таким же чином. Німецькі солдати ні в жодному разі не повинні бути пов'язані з цілями, які вражає ця система", - заявив Олаф Шольц на початку березня і тим самим розкрив присутність операторів з обох країн в Україні.

За такого розкладу Франція офіційно оформить свою військову присутність в Україні, яку розкрили німецький канцлер.

Третій сценарій: захист Одеси

"У будь-якому разі цього року мені доведеться відправити кілька хлопців до Одеси", - заявив Еммануель Макрон 21 лютого в Єлисейському палаці, повідомляє газета Le Monde. Глава держави побоюється стрибка цін на зерно та поширення українського конфлікту на Молдову, якщо Росія візьме під контроль одеський порт, пояснило видання Le Canard Enchaîné. У 2019 році на частку трьох одеських портів припало 64,8% всього українського експорту та 67% імпорту, через них пройшло 91,4 мільйона тонн товарів. Крім того, вони дозволяють експортувати зерно, яке потрібне для того, щоб уникнути світової продовольчої кризи.

За такого сценарію французька армія направить війська для забезпечення наземної та повітряної безпеки в Одесі. "На даному етапі у росіян немає засобів, щоб дістатися Одеси. Однак вони можуть збільшити частоту своїх ракетних ударів", - стверджує французький політолог і викладач паризької вищої школи Sciences Po Ніколя Тензер.

Присутність Франції [в Україні] "залучила б нас до прямої конфронтації з російською армією. Це цілком реально, але пов'язане з величезним ризиком і витратою значних ресурсів", - зазначає генерал Шовансі. З практичної точки зору, Франція могла б "розмістити зенітну артилерію, наприклад, систему "Mamba". У Парижа їх всього вісім, і кілька з них, безсумнівно, будуть задіяні для забезпечення власної безпеки під час Олімпійських ігор.

"Давайте подивимося правді в очі - за такого сценарію ми вступимо в конфлікт з Росією, - побоюється джерело, що працює у великому французькому військово-промисловому концерні. - Тому політикам доведеться виправдовуватися перед громадськістю як за розміщення військ, так і загибель людей".

Четвертий сценарій: французькі війська створять захисну зону

Цей сценарій містить ті ж ризики, що й попередній, але у більшому масштабі. Франція направить війська, щоб полегшити становище українських солдатів.

"Ми можемо уявити, що їх перекинуть до білоруського кордону, до Херсона чи Харкова. Це послужить сигналом для росіян, зупинить їх просування. Вони також могли б захищати міста та громадянську інфраструктуру, які регулярно стають мішенню для російської армії, — пояснює Ніколя Тензер, який із самого початку війни виступав за французьку військову присутність в Україні.

"Операція із забезпечення недоторканності території у самій глибині України нині є нездійсненною мрією", - пише полковник Мішель Гойя у своєму блозі.

"Наші війська могли б бути присутніми в Україні та перебувати у підпорядкуванні київської влади для захисту територій. У цьому випадку також необхідно буде оголосити безпольотну зону. Проте Франція може розгорнути лише дві бригади для прикриття фронту, що розтягнувся на 80 кілометрів. Виникає також питання, як реагувати у разі ударів по наших військах», — зазначає генерал Шовансі.

Логістика розгортання таких сил також викликає запитання. За повідомленнями газети Le Monde, Німеччина заборонила французьким танкам рухатися дорогами до Румунії, чим змусила армію використовувати поїзди. Франція [за такого сценарію] також може стати де-факто стороною українського конфлікту.

П'ятий сценарій: окопна війна

У цьому малоймовірному сценарії французькі війська разом з українцями боротимуться проти російської армії.

"Якщо ми кинемо збройні сили на боротьбу із спільним ворогом, ми станемо стороною конфлікту", - пояснює Жулія Гриньйон, професор права в Університеті Лавал у Квебеку та науковий співробітник центру стратегічних досліджень при Військовій школі Irsem.

"Це буде рівносильне оголошення війни Росії", - пояснює експерт, близький до міністерства оборони.

"Політичні витрати будуть значними. Президент буде змушений просити парламент про голосування, бо інакше громадська думка не зрозуміє масового прибуття трун", - запевняє генерал Шовансі. По-друге, Франція може розмістити лише 20 тисяч солдатів за 30 днів, тоді як українські війська налічують близько мільйона людей. Перекидання сил стане серйозним логістичним викликом, небаченим з часів операції "Даге" ("Даге" - операція, що проводилася за участю французького контингенту в Перській затоці), коли наприкінці 1990 року розгорнули 12 500 французьких військовослужбовців. Це вимагатиме швидкого збільшення виробництва боєприпасів та транспортних засобів. На місцях обом арміям з їх різними методами доведеться співпрацювати, незважаючи на мовний бар'єр.

Якби Франція зважилася на таку операцію, їй довелося шукати підтримки у своїх союзників. Різка реакція останніх після заяви Еммануеля Макрона про можливість відправлення військ не віщує консенсусу.

Le Figaro , Франція