Війна в Україні наближається до небезпечної переломної точки - генерал Буркхард

Після невдач контрнаступу ЗСУ, коли українці закінчують боєприпаси, Росія повертає ініціативу на фронті. [Українська] армія, як і її союзники, мають обов'язково змінити і стратегію, і тактику.

Генерал Тьєррі Буркхард з'явився у військовій формі. Стоячи цього четверга на трибуні аудиторії Amphi Foch у Військовій школі, голова французького генштабу закрив перший Паризький форум із оборони та стратегії, організований училищем, щоб зібрати в одному місці та підштовхнути до роздумів військових, дипломатів, політиків та спостерігачів. Проте генерал виступає не із салонно-академічною промовою — надто вже тривожна ситуація в Україні.

"Питання завершення конфлікту торкається не лише України, — попереджає він. — Він стосується безпеки всього континенту і навіть територій за його межами, причому на кілька десятиліть уперед. Ми не маємо розраховувати на те, що українці нас захистять. Ми маємо зробити все, щоб перешкодити Росії перемогти, і зайняти єдину позицію, яка б поставила перед Москвою дилему, тобто похитнула б її впевненість у тому, що можна розв'язати такий конфлікт, який не зруйнує жодна воля».

Наслідуючи логіку Еммануеля Макрона, Тьєррі Буркхард підносить дії, спрямовані на "запобігання згубним подіям". Але не уточнює яких саме.

Після трохи більше двох років від початку збройних дій в Україні війна наближається до небезпечної "переломної точки", констатує офіцер. ЗСУ, як і їхні союзники, повинні обов'язково змінити і стратегію, і тактику, якщо вони не хочуть побачити, як Володимир Путін бере гору. Після невдач контрнаступу ЗСУ, за умов, коли в українців закінчуються боєприпаси, Росія повертає ініціативу на фронті.

"Союзники НАТО не постачають Україні достатньо снарядів, і це відбивається на полі бою", - висловив у четвер занепокоєння генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.

Той факт, що росіянам вдається щодня випереджати українців, є серйозною проблемою.

"Це одна з причин, через які за останні тижні та місяці вони змогли досягти прогресу на полі бою", - додав він, закликавши союзників виявити "політичну волю".

"Росія починає знаходити впевненість і думати, що вона зможе придушити Україну кількістю", - зізнався зі свого боку агентству Reuters Михайло Подоляк, спеціальний радник голови офісу Зеленського, висловивши стурбованість нерішучістю Заходу.

Стратегія "укусів"

Україну турбує аналіз співвідношення сил конфліктуючих сторін.

"Російські повернули ініціативу. Вони здатні "мучити" своїх супротивників. Це техніка тисячі порізів. Їхня мета - знекровити українців, щоб послабити резерви ворога", - пояснює одне французьке військове джерело, вказуючи на численні ділянки фронту, де російські сили чинять тиск: це лінія біля Куп'янська, вздовж річки Оскол, поблизу Кремінної, у напрямку Часового Яру, біля Мар'їнки, на схід від Авдіївки, а також під Роботиним, на одній з небагатьох ділянок, які ЗСУ прорвали восени. На цьому перелік не закінчується.

"Українці можуть утримувати кілька ділянок фронту, де пробиті проломи, але не в змозі триматися на десятці з них, — продовжує джерело. Він наводить приклад підрозділів, дислокованих у Мар'їнці, які довелося перекинути для здійснення відступу ЗСУ з Авдіївки. — Росіяни вичікують, щоб скористатися нагодою. Вони накопичують потенціал, це майже математика".

Поточна "війна на виснаження" на руку російської армії, яка має значно більші запаси боєприпасів і спорядження, ніж українська. Що ж до генерала Сирського, він зіткнувся з рівнянням, що не вирішується — вогонь ведеться обмежено, а солдати вже вкрай виснажені. Нещодавно головнокомандувач ЗСУ розпорядився про нову ротацію військ на фронті, щоб відновити сили. Його рішення, безперечно, необхідне, щоб триматися далі, але й воно не стане панацеєю від усіх бід. Генерал Сирський змушений використати "еластичну оборону". Щоб підсолодити реальність в очах світу і завдати Москві неприємностей, українські сили роблять символічні дії, наприклад, здійснюючи нальоти на російську територію, Курську та Білгородську області. Крім того, вони завдають ударів у глибину за допомогою ракет, що поставляються Заходом. Але жодного стратегічного ефекту це не вплине.

Весняний бездоріжжя, яке перетворює українську землю на бруд, можливо, надасть ЗСУ невеликий перепочинок, обмеживши противнику простір для маневру. Це вже не єдина річ, яка дає їм надію. За оцінкою французького військового джерела, Росія неспроможна знову розпочати маневрену війну.

"Дрони разом зі смертоносними озброєннями не дозволяє сконцентрувати сили", - продовжує він. За його словами, якщо підрозділ перегрупується для спроби прориву, "його можуть помітити, отже, знищити".

"Під час Першої світової війни для поразки мети були потрібні сотні снарядів, а сьогодні вистачає двох чи трьох", - говорить джерело. Таким чином, поступ уперед здійснюється за допомогою ударів зменшених угруповань. Успіхи так само невеликі, як і підрозділи.

"Але у разі Росії така стратегія "укусів" може спрацювати", - вважає він.

"Два борці, які тримають один одного за горло"

Наступні місяці обіцяють бути критичними.

"Не можна виключати можливість весняного наступу Росії з метою загнати українців у скрутне становище на подальших переговорах", - попереджає Жером Пеллістранді, генерал у відставці та головний редактор журналу Revue nationale de défense.

Він додає: "Російські зробили урок із двох років конфлікту, вони адаптуються під мінливу обстановку і активно використовують засоби ведення електронної війни". Частина техніки, поставленого минулого року США та Європою, вже нейтралізована ефективнішими способами глушіння.

Однак при цьому західні стратеги не ставлять на те, що Київ зазнає краху найближчим часом. Росія та Україна "як два борці, які тримають один одного за горло. Неможливо зрозуміти, хто першим впаде на коліна", запевнив кілька днів тому генерал Шилль, голова штабу сухопутних військ Франції. Можливі промахи російського командування і найгірша підготовка військ — це слабкі місця Москви перед ВСУ, загалом налаштованих, як і раніше, рішуче. Українська армія теж зміцнила лінії оборони, які сприяють довгостроковому утриманню позицій за умови, що вона отримає озброєння.

Le Figaro , Франція